Вийшов новий закон про переклад на контрактну систему керівників комунальних організацій культури на конкурсній основі. Ось тоді депутати Вінницької облради вирішили провести конкурс і визначитися з керівниками шести закладів культури. Здавалося б, стандартний процес, але він привів до резонансної заяви директора обласної універсальної бібліотеки ім. Тімірязєва та голови Громадської ради при облраді Наталії Морозової про «знищення культури» в регіоні.

За її словами, відбір керівників на конкурсній основі - цивілізований і законодавчо передбачений підхід. Але головний бібліотекар області акцентує увагу на деяких деталях, які можуть не в кращу сторону «розгорнути» закладу.

«Закрадається підозра, що у деяких депутатів є план не всіх директорів затвердити в статусі« в.о. »

- Наталя Іванівна, погодьтеся, зміни в законі про контракти (№955) передбачають проведення конкурсу та відбору кандидатів на пост керівника. Чому ж цей процес у Вінницькій області в Facebook назвали «знищенням культури»?

- По-перше, мене радує, що журналісти уважно читають Facebook. Я думала, що в соціальних мережах «сидять» люди, які люблять багато говорити, обговорювати, писати і публікуватися.

По-друге, дійсно, пріконечние положення закону №955 зобов'язують органи влади протягом 6 місяців провести конкурс на заміщення вакантних посад керівників комунальних закладів. А вакансія може з'явитися, якщо чинний керівник виконує обов'язки або звільнений.
Але в Facebook я писала про інше. Закон вступив в силу в лютому 2016- го, тобто піврічний термін завершився в серпні, а виконувати його почали лише у вересні. Здавалося б, нічого страшного ... Проблема в тому, що діє новий закон, а процедура проведення цього конкурсу залишилася старою.

Минулого тижня депутатські комісії прийняли проекти рішень щодо звільнення та призначення, які будуть розглядатися на сесії 22 вересня. Зверніть увагу, що в законі не вказується, що потрібно звільнити і призначити. Там йдеться про призупинення трудових відносин та оголошення конкурсу.

Коли 8 вересня нас запросили на засідання комісії з комунальної власності, яку очолює Олександр Масленников, ми намагалися пояснити, що варто знайти етичніший шлях - скажімо, попередити за два місяці про можливе звільнення, а тим часом провести конкурс. Нам категорично відмовили, пославшись на клопотання управління культури саме з цим формулюванням, а також на те, що, з огляду на вік, багатьом керівникам пора на заслужений відпочинок і дати дорогу молодим. Що мене вразило - так це формат «веселого шоу» на засіданні комісії.

- Скільки пенсіонерів серед керівників двох музеїв, філармонії, центру народної творчості і двох бібліотек, про які говорите?

- Четверо. Але всі ці люди, незалежно від віку, мають у своєму розпорядженні званнями, авторитетом в Україні та іменами, які вони заробили для тих закладів, які очолюють. Я не кажу про те, що нікого не потрібно міняти, я роблю акцент на деяких делікатних моментах і моралі. Якби їх врахували, то і мій пост в Facebook був би іншим. На жаль, нас не почули. Депутати прийняли проект рішення, в якому першим пунктом пропонується звільнити, а другим - призначити тимчасово виконуючими обов'язки.

Справа в тому, що звільнення директора передбачає масу бюрократичних процедур. Крім того, в перехідний період виникають проблеми з підписом в казначействі і банку. Ми просили додати третій пункт - про оголошення конкурсу і його терміни. Побажання проігнорували.

Якщо спрогнозувати, яким чином може відбуватися голосування по цим двом пунктам, то за першим його можуть підтримати одноголосно, а по другому - можливі різні судження, включаючи передачу виконання обов'язків заступника. По суті, директор може вмить стати безробітним. Тому закрадаються підозри, що у деяких депутатів є план не всіх директорів затвердити в статусі «в.о.» ...

- Ви запитували на комісії про це прямо?

- Так, але відповіді не отримала. Члени комісії молоді та енергійні, не думаю, що вони відвідують бібліотеку, філармонію чи музей, тому-то за допомогою соцмереж, я вирішила з'ясувати думку людей, їх реакцію.

- Залишилися нею задоволені?

- Цілком ... Як не дивно, першими прочитали нардепи. Колеги нагадали про негативні приклади такого підходу в інших областях. Так, від «інтенсивного» проведення конкурсу у Львові вже двоє людей померли ...

У той же день (8 вересня) засідала друга комісія - по духовності, яку очолює Л. Станіславенко. Там депутати погодилися з моїми зауваженнями. Таким чином, на сьогоднішній день існує два проекти рішення. Глава облради Анатолій Олійник може завізувати обидва варіанти, може вибрати один.

До речі, управління культури ми теж ставили питання щодо формулювання, а депутатам нагадували про судові процеси, коли керівники оскаржують своє звільнення. Нам пояснили, що вони готові судитися.

 «Система бібліотек включає в себе масу закладів, а значить, здатна впливати на людей, особливо в сільській місцевості»

- Скажіть, а що собою будуть представляти конкурсні комісії?

- Законом передбачено, що в них повинні входити по троє представників від громадських організацій, колективу і влади.

- Ще свіже в пам'яті проведення конкурсів влітку 2014 го по заміщенню вакансій головлікарів. Тоді були кулуарні домовленості і «протестні акції» громадських активістів ... Можливо подібний розвиток подій в даній ситуації?

- Звичайно ж, припускаю такий сценарій. Зараз аналогічні конкурси з вибору директорів бібліотек проходять на районному рівні. Правда, їх не звільняли ... У деяких районах вже були прецеденти, коли начальник відділу культури або його представник лобіювали конкретну кандидатуру.

Поясню, як це відбувається. Комісія обирає голову. Начальнику відділу культури нескладно зайняти це місце, оскільки він може розраховувати на підтримку чиновників, які працюють в його підпорядкуванні, а також заручитися лояльністю ще декількох представників. Заслуховуючи презентації кандидатів, глава комісії, як фахівець і авторитет у цій сфері, знайде способи для того, щоб дати позитивну оцінку своєму протеже.

Відповідно до закону, всі засідання конкурсної комісії і сам конкурс повинні транслюватися в он-лайн режимі в Інтернет. Для «прозорості» відбору у Вінниці так само буде організована відеотрансляція в режимі on-line роботи всіх шести комісій. Має бути ще щось на зразок шоу ...

- Якщо влітку 2014 го в лобіюванні були помічені деякі групи громадських і депкорпусу, то хто зараз постарається контролювати процес?

- Не думаю, що управління культури буде до цього причетне. Вважаю, що все ж депутатські групи.

- Тоді поясніть, за які посади може розгорнутися боротьба?

- Я ж не в контррозвідці працюю. На рівні відчуттів можу лише припускати. На обласному рівні система бібліотек займає ключове значення, оскільки включає в себе систему комп'ютеризованих центрів, а значить, здатна впливати на людей і в сільській місцевості.

- Ця посада цікава партійним лідерам, оскільки активно мусуються чутки про весняні позачергові вибори в ВР?

- Мені складно судити. Продовжу. Я, як і ще троє з шістьох керівників, досягли пенсійного віку. Чим не привід? .. Бути топ-менеджером означає, що у тебе повинні бути досвід, професійні зв'язки і знайомства, вміння знаходити і просити, боротися за нормальне фінансування. Тому в усьому світі в таких сферах як культура віддають перевагу керівникам «серйозного» віку. Але в облраді думають по-іншому, тому, мабуть, в першу чергу, захочуть попрощатися з пенсіонерами. Але я - боєць, і мені дуже подобається адреналін і участь в конкурсах.

 «Коли 4 роки тому ми вперше пройшлися центром з книгами, для деяких стало одкровенням, що «Тімірязєвка» функціонує»

- Наскільки успішною виявилася «млинцева» акція, коли частуваннями «підкуповували» вінничан до відвідування «Тімірязєвки»?

- Як наукова бібліотека ми намагаємося сконцентруватися на науково-дослідницької діяльності, випуск нової бібліографічної та краєзнавчої літератури. Нещодавно випустили покажчик «Грушевський і Вінниччина» - до 150-річчя першого президента. Ми активно оцифровуємо книжкові фонди і відкрили читальний зал на сайті бібліотеки. Тобто, у нас вистачає роботи, щоб не варити варення на вулиці і не ходити по місту з флешмобамі.

Але крім наукової діяльності, бібліотека повинна вести статистику відвідування, книговидачі і реєстрації нових читачів. Хоча на дворі ера Інтернету і гаджетів, за цими показниками, чинним з середини 1970-х, Київ дає закладу рівень оплати праці. А це передбачає, що 19 тисяч читачів за рік повинні бути ...

Погодьтеся, що нинішній читач, який звик до Інтернету, стає ледачий. Мого чоловіка до бібліотеки не затягнеш, тому що все, що йому цікаво, він знаходить в мережі.

Найменшою популярністю бібліотеки користуються влітку, коли люди роз'їжджаються, і ми вирішили, що необхідна «відповідна реакція». Як і по всій Україні, ми стали ходити з флешмобамі по місту, «повертаючи» людей від гаджетів до друкованих видань. Коли перший раз пройшлися з книжками по Соборній та Центральному парку, вінничани не могли зрозуміти, на що їм натякаємо. Ми хотіли показати, що книги як і раніше видаються, так, вони дорогі, тому приходьте до нас.

Одкровенням для деяких виявилося, що крім міських бібліотек ще функціонує і «Тімірязєвка», і стали цікавитися, що у нас можна почитати. Ось тоді ми і поставили намет, де пояснювали городянам про те, що є в бібліотеці. Це восени додало 2 тисячі читачів.

На наступний рік ми вирішили показати свої тематичні напрямки. Те ж варення можна варити за рецептом з книги. Далі, ми стали проводити майстер-класи з ліплення, вишивці та іншим ремеслам. Потім ми організували обмін книгами. Однак необхідно щось змінювати, тому зараз вирішили організувати конкурс ідей.

- Скільки в цілому за 4 роки такі флешмоби дозволили залучити нових читачів?

- Приблизно 6,5 тисячі.

- Ви очолюєте Громадську раду при облраді. Назвіть три найбільш ефективні дії, які вона зробила?

- Хоча мою кандидатуру на виборах глави підтримали 122 громадських організацій, деякі активісти скептично ставилися до мене. З транспарантами не ходила, нікого не пікетувала ... Потім довелося брати різних «ходоків», яких десь образили. Крім їх проблем, я стала займатися питаннями реабілітації атошніков і дітей з аутизмом і хворобою Дауна. Мене навіть колеги стали звинувачувати, що влаштувала «швидку допомогу», а не дбаю про роботу громадських в різних комісіях. Це було.

Мабуть, виділити я можу випадок, коли разом допомогли конкретному школяреві. В одному маленькому селі дитина постійно втікала з дому. Він навіть жив в лісі і навчився палити ... До нього в гості приїхали психолог, громадські працівники та представники військово-спортивної організації.

Спілкуючись з хлопчиком, ми з'ясували, за що його ображають в школі. Колегіально ми прийшли до того, що йому потрібно змінити середовище проживання. Хлопчини перевели в спеціальний інтернат у Вінниці. Він став відмінно вчитися, і в цьому році вступає до військового училища ім. І. Богуна.

Потім була Печера - історія з «будиночком органіста», де ми доклали всіх зусиль для того, щоб не допустити міжконфесійної ворожнечі. Хоча конфлікт спровокували там виключно через землю. До речі, до кінця ситуація не вирішена. Ми з'ясовуємо, куди зникли старовинні ворота. Наразі встановлено нові, а колишні пропали в невідомому напрямку.

Не завжди все так позитивно закінчувалося, іноді ми лізли не в свої справи. І таке буває ... А зараз головною темою, якої займається Громадська рада, я б назвала програму по військово-патріотичному вихованню. Ми створили робочу групу і хочемо займатися цим питанням разом з департаментом соціальної та молодіжної політики.

Коли проводили круглий стіл на цю тему, то на нього прийшли всі - від прихильників радянських підходів до представників радикальних і козацьких течій. Кожен висловив свою точку зору, але ми обійшлися без скандалу, тому дуже хочемо, щоб нас взяли в комісію, яка створюється при ОДА.

Джерело: РЕАЛ