«Найбільше мене вразив випадок зґвалтування 11-річної дівчинки ... А так Вінниця - спокійне місто, навіть викрадень у нас всього 1-2 на місяць»
Ще не так давно Селфі з патрульним поліцейським намагалися зробити багато вінничани. Як правило, за популярністю починаються сірі будні. За словами начальника місцевої патрульної поліції Редван Усеінова, його колеги зміцніли, набралися досвіду і показали, на що здатні. Правда, далеко не у всіх структурах органів влади їх сприймають як «бойову одиницю». Схоже, командира «копів» це не особливо бентежить, а більше хвилює ставлення городян.

 «У нас немає тієї аури, яка раніше була властива міліції. Я ж пам'ятаю, коли на службу люди приходили злими »
- Редван Серверович, розкажіть, поліцейським хотіли стати з дитинства?

- Мій брат працював в міліції. Дивлячись на нього, мені теж хотілося носити форму. Коли я закінчував школу, мене батько запитав, куди хочу поступати. Оскільки мені подобалися географія і історія, то вибрав геофак Сімферопольського університету. Вже на 4-му курсі батько нагадав, що всі наші предки служили ... Я зрозумів, пішов в армію, тоді перший раз і приміряв форму. Служив я у внутрішніх військах. Розумію, зараз неоднозначне до них ставлення. Я служив у військовій частині, розташованій в Гаспрі. Це Велика Ялта. Ми займалися патрулюванням. Мені сподобалося…

Після університету я займався різними - і туризмом, і батькові з будівництва допомагав. Випускникам завжди складно влаштуватися, роботодавці хочуть фахівців з досвідом. Тому патрульна поліція стала моєю першою офіційною роботою із записом в трудовій книжці. У 2014-му, коли почалася окупація, я вирішив здобути другу освіту - юридичну, але вже в Києві.

- У Вінниці ви трохи більше року. За цей час в ЗМІ стали «зіркою». Втім, як і інші патрульні. Як підвищену увагу відбивається на роботі начальника «копів» і його підлеглих? Чи не втратили за цей період кредит довіру вінничан?

- Судячи з опитування, яке проводили зарубіжні партнери і українські соціологи, довіра зростає. Коли у Вінниці тільки з'явилася патрульна поліція, нам довіряв 51% громадян, а на річницю нашої роботи - 55%.

Що стосується уваги, воно, звичайно, відчувається. Не можу собі дозволити того, що раніше. Хоча мені і 25 років, але я жодного разу в Вінниці не був в нічному клубі. У перший час, навіть коли в кафе заходив, помічав, як відвідувачі спостерігають, що я їм. Якось важко було звикнути до постійних поглядам. Тепер дещо простіше. Уже в ЗМІ рідше пишуть, може, вже не такий цікавий.

- Вас, як керівника патрульної поліції, представляла Хатія Деконаідзе. Зі зміною керівництва Нацполіціі змінилися вимоги до регіональних підрозділів?

- В принципі, вони залишилися колишніми. Правда, оскільки наші співробітники набралися досвіду, нам «довіряють» більш серйозні завдання. Поясню. Як правило, вінничани думають, що патрульна поліція займається безпекою дорожнього руху та громадським порядком. Насправді наші повноваження розширилися. Нас приваблюють для супроводу, на виїзди з митниками та представниками Держвиконавчої служби.

Наших патрульних відправляють у відрядження в сусідні області. Наприклад, вони беруть участь в операціях по виявленню фактів незаконного видобутку бурштину на Житомирщині та Рівненщині. Півроку тому виїжджали на «відпрацювання» фактів контрабанди спирту в Одеській області. Разом з Головним управлінням Нацполіціі у Вінницькій області ми займаємося охороною громадського порядку під час масових заходів, включаючи велопробіги і звичайні забіги по місту.

В цілому, я вважаю, що Вінниця - досить спокійне місто. За час моєї роботи мене, напевно, вразив лише випадок зґвалтування 11-річної дівчинки в кінці січня цього року. На все життя таке запам'ятаю. Вона прийшла додому, розповіла батькам, а вони вже повідомили службі «102». У тому числі для таких випадків у нас працюють дівчата. З екіпажем виїхала наша співробітниця. Їй вдалося діалог з дитиною, завдяки чому ми і з'ясували, хто насильник і що йому 13 років. Протягом години його знайшли.

- Як вважаєте, чому патрульні відрізняються від інших колег-поліцейських?

- Я думаю, що бажанням працювати. Кожен мій колега приходить на службу з посмішкою. У нас немає тієї аури, яка раніше була властива міліції. Я ж пам'ятаю, коли на службу люди приходили злими, нежізнерадостнимі. У нас в цьому плані все по-іншому ...

До недавнього часу у нас було 100% чесних людей. У травні одного нашого співробітника затримали ... Я - не суддя, нікому ярлики не вішати, але після повідомлення про підозру людини довелося звільнити. Сподіваюся, цей випадок не вплине на рівень довіри вінничан.

«Ми всі прекрасно розуміємо, як раніше робилися водійські посвідчення, і 90% водіїв не знають правил дорожнього руху»
 - Проблеми припаркованих на тротуарах і в недозволених місцях авто, а також п'яних за кермом можна назвати найскладнішими моментами роботи. Що змінилося в цьому плані за час існування патрульної поліції?

- Почну з парковок. Кожен день таких фактів тисячі. На жаль, менталітет людей такий, що практично всі вважають, що повинні встати там, де ближче, а не там, де належить. Якщо водії адекватні, вони перепарковивают автомобіль і запобігають правопорушення ...

Розповім про себе. Свою службову машину я завжди паркую за правилами дорожнього руху. Навіть коли в центрі міста проходять масові заходи. У ТРЦ Sky Park є величезна парковка. Вона завжди практично пустує. Крім того, є синя розмітка, яка вказує, де можна припаркуватися. Але машинами зайняті всі узбіччя вулиць Соборної, Архітектора Артинова та інших.

В середньому за неправильну парковку в будній день наші патрульні становлять від 50 до 100 протоколів. Для порівняння, за все, по будь-яких фактів за добу виписуємо 200-300 протоколів.

З неправильним паркуванням у Вінниці важко боротися, оскільки у нас відсутні евакуатори. Коли машина неправильно припаркована, ми безсилі. Забрати на штрафмайданчик нічим.

- Скільки часу витрачається на те, щоб, побачивши порушення, дочекатися водія і виписати протокол?

- Щоб виписати постанову, достатньо 5-7 хвилин. Чекати водія можна і три години. Якщо він бачить, що підійшли патрульні, йде пити каву в кафе і спостерігає. Це у солдатів - день пройшов і добре. Ми не можемо собі такого дозволити. Екіпаж може почекати 10-15 хвилин і поїде по іншому виклику.

- Що потрібно зробити, щоб у Вінниці з'явилися евакуатори і скільки їх потрібно?

- Думаю, трьох буде достатньо. У нас підписаний договір з держпідприємством «Інформ-Ресурс» і вони повинні забезпечувати патрульну поліцію технікою. Наприклад, в Києві на даний момент працює 168 евакуаторів. Сподіваюся, що і нам колись куплять. Один якісний вантажопідйомністю до 3,5 тонн коштує від 50 тисяч доларів.

Чому я говорю саме про такий вантаж? Немає сенсу купувати техніку, яка зможе підняти лише звичайну легковик. У Вінниці досить багато джипів, які важать 3,5 тонни. Якщо евакуатор не зможе його підняти, то вийде, що водієві такого позашляховика ми вимушено надамо «преференції» і будемо нарікати, що безсилі ...

- Як часто протоколи патрульних оскаржуються в судах?

- Якщо говорити про статтю 130 КУпАП (керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння), то всього 10%. Тобто, в кожному десятому випадку водія не притягують до відповідальності. За час нашої роботи виписано понад 2 тисяч таких протоколів. В середньому за місяць - від 160 до 200, або 4,7 протоколу на добу.

Також ми виписуємо протоколи за «негабариту», «створення аварійної ситуації», «ДТП», які передбачають «символічний» штраф. Водії таке, як правило, не заперечують.

- Відомим в Вінниці городянам вдавалося оскаржувати протоколи ...

- Згоден. Це і колишній начальник ДАІ Сіманчук, і суддя Вергелес ... Мої хлопці тільки фіксують, а суд вже приймає рішення.

- Пам'ятається, спочатку «копи» мало не полювали за VIP-порушниками. Зараз «непересічним» вінничанам теж штрафи виписують?

- Я вже чув таку думку, що нібито чим дорожче машина, тим більш приваблива вона для патрульних. Не було такої команди ніколи. Наші співробітники виносили постанови на будь-який транспорт, починаючи від «Москвича» до «Мерседеса» S-класу. Зараз ситуація не змінилася. А до мене звертаються, щоб оскаржити постанову і по Daewoo Lanos.

Знаєте, кожному водієві варто прочитати невелику книжку, вона називається «Правила дорожнього руху». Ми всі прекрасно розуміємо, як раніше робилися водійські посвідчення, і 90% водіїв не знають правил дорожнього руху. Вони розбираються в розмітці і основних знаках, але коли вперше зустрічаються з чимось іншим, то не розуміють як правильно себе вести. Так, наприклад, багато хто до цих пір упевнені, що до перехрестя можна зупинятися на відстані 15 метрів, хоча давно дозволяється в 10-ти.

Що стосується VIP-порушників, то, якщо не помиляюся, виписувалися постанови на автомобілі парламентаріїв, мера С. Моргунова і секретаря міськради П. Яблонського. Вони в цьому плані молодці. Порушили - відповіли. Заплатили штраф ... Пам'ятаю, що на водія Сергія Анатолійовича виписували з-за того, що він не користувався ременем безпеки. Він не заперечував і в той же день заплатив необхідну суму. Ніхто не дзвонив і не пробував якось домовлятися ...

 «З Юрієм Педосом у нас склалися нормальні відносини. З Нацгвардією теж прекрасно контактуємо. З іншими службами кілька складніша »
- Буквально кілька днів тому був зафіксований випадок вимагання інспектором 500 доларів за анулювання протоколу за їзду в нетверезому стані. Чи часто скаржаться на підлеглих?

- За даним фактом вину визначить суд. Інспектору оголосили про підозру. Після цього його звільнили. Особисто з ним не спілкувався і не буду. В деталі не вникаю. Я всіх попереджав, що не стану розбиратися, коли мова йде про 369-ю статтею (КК, отримання неправомірної вигоди, - прим. Авт.). На то є прокуратура і СБУ. Тільки уточню, що це перший епізод за півтора року роботи.

Я ще восени говорив, що такого не уникнути. Людей ми з Марсу не завеземо, і менталітет не змінимо. Самоочищатися будемо ... Але хочу запевнити, що системи, коли від рядового до командира і начальника передаються гроші, у нас немає. Це головне, чого досягла реформа. А на патрульних щодня надходить від 3 до 7 скарг. Вони стосуються нетолерантного спілкування або неправомірно винесеної постанови.

- Будемо відверті, в поліції, прокуратурі та судах до патрульних спочатку ставилися як до дилетантів, яких одягнули в красиву форму. Чи не є результатом цієї упередженості більш пильну увагу силовиків?

- Упередженість була, є і буде. Дійсно, спочатку до нас ставилися як до тих, хто нічого не знає і нічого не вміє. Будь майбутній геній спочатку повинен навчитися, освоїти ази, а потім від нього можна чекати відкриттів. Рік показав, що і ми чогось навчилися, а ті, хто нас критикував, теж далеко не всі вміють. За кількістю затриманих за кермом в стані сп'яніння вінницькі патрульні - одні з кращих в Україні.

Так, за нами спостерігають. Думаю, за всіма спостерігають. Хочеться вірити, що особливої упередженості до нас на даний момент вже немає. Окремо зупинюся на взаємодії. Всі органи влади повинні взаємодіяти. Втрачається сенс в затриманні злочинця, якщо слідчий буде довго їхати або неправильно кваліфікує злочин. Без взаємодії ми не зможемо направити матеріали до суду, оскільки там знайдуть одну помилку і віддадуть на доопрацювання, а термін притягнення до адмінвідповідальності обмежений 90 днями.

Дуже багато що залежить і від контактів керівників. Наприклад, в минулому році обласну поліцію очолював Антон Шевцов. Він нас не бачив і не сприймав. Було дуже важко ... З нинішнім начальником Юрієм Педос у нас склалися нормальні відносини. З Нацгвардією теж прекрасно контактуємо. З іншими службами кілька складніша ...

- Часто доводиться виїжджати на якісь курйозні виклики?

- Майже кожен день хтось хоче покінчити життя самогубством. Правда, буває, що усвідомлено, але частіше демонстративно ... Стрибають з мосту в Південний Буг. Коли температура води не перевищує 17 градусів, то запливу на середину річки, ризикуєш, що раптово схопить судома, і ти потонеш. В кінці травня був випадок, коли патрульні побачили такого «плавця», їм довелося роздягнутися, плисти і врятувати людину.

- А який із мостів у нас найбільш популярний у стрибунів-екстремалів?

- Центральний ... Коли на набережній Рошен працює фонтан, деякі люблять забиратися на перила і дивитися звідти. Часто «падають» вниз ...

- Наскільки в Вінниці налагоджений механізм плану «Перехоплення»?

- На 99%. Незаконних заволодінь практично немає. За місяць викрадають одну-дві машини. Складніше затримати поховалися з місця ДТП машини. За півтора року близько 30 авто (з 280-300, - прим. Авт.) Ми не змогли відшукати. Це стосується і водіїв, які автомобілем «стукнули» електроопору або дорожній знак і поїхали. Вони навіть не замислюються про те, що хоча ніхто не постраждав, ситуація теж кваліфікується як ДТП і підлягає фіксації.

- Моїм колегам Ви розповідали, що з грудня 2014 го були вдома в Криму. Чи не відвідували з тих пір рідних? Може бути, вони до Вінниці приїздили і наречену, як належить за мусульманськими традиціями, привозили?

- Я поїхав з дому 17 грудня і більше там не був ... Батько з мамою приїжджали в серпні минулого року, але без нареченої. З рідними за 2,5 року бачився двічі. Звичайно сумую. І вони нудьгують. Інтернет допомагає спілкуватися. Вони з Сімферополя не збираються переїжджати. Це ж Батьківщина, на яку ми тільки в 1991 році повернулися. У 2008 році добудували будинок. З Батьківщини не біжать, за Батьківщину борються.

- У Сімферополі Ви працювали гідом. Ймовірно, захоплюєтеся екскурсіями і подорожами. Вже встигли вивчити Вінницю, підібрати улюблене містечко?

- Люблю їздити на греблю Сабарівської ГЕС. Коли на неї піднімаєшся, відкривається прекрасний вид. Можу її назвати найулюбленішим місцем. В області люблю їздити в сторону Могилева-Подільського. Дуже подобається все, що пов'язане з водою і лісом. З природою я «на ти», тому планую купити намет і неподалік від Вінниці в лісовому масиві біля багаття заночувати.

- Купувати житло у Вінниці не збираєтеся?

- Я не так добре заробляю. Навіть машину купити проблематично. Квартиру знімаю, зараз перебрався на проспект Космонавтів. Там прекрасна алея, мені дуже подобається.

- Чим займаєтеся у неробочий час?

- У вихідні граємо з колегами у футбол. Навіть своєю командою виступаємо на чемпіонаті міста. Полюбив тут риболовлю. Декілька разів на місяць їжджу до Києва - на байдарці покататися. До того ж там залишилося багато друзів. Навесні допомагаю їм картоплю садити.

В патрульної поліції я служу більше двох років. Працював в Дніпрі і Києві, але Вінниця мені ближче інших міст. Київ я дуже люблю, але не знаю, чи зміг би там жити ... А що стосується Вінниці, то навіть не сумніваюся. Вона мені нагадує рідний Сімферополь. Багато їжджу по Україні, але іншим обласним центрам ще далеко до Вінниці. За багатьма показниками.

Джерело: "РЕАЛ"